СПЕЦІАЛЬНІСТЬ 162 "БІОТЕХНОЛОГІЇ І БІОІНЖЕНЕРІЯ"
ПЕРШИЙ РІВЕНЬ ВИЩОЇ ОСВІТИ - БАКАЛАВР
ОСВІТНЬО-ПРОФЕСІЙНА ПРОГРАМА - "БІОТЕХНОЛОГІЇ І БІОІНЖЕНЕРІЯ"
БЛОК А. СПЕЦІАЛІЗАЦІЯ МІКРОБІОЛОГІЯ І ВІРУСОЛОГІЯ
АНОТАЦІЯ
ПРЕЗЕНТАЦІЯ КУРСУ (Переглянути/Завантажити)
РОБОЧА ПРОГРАМА КУРСУ
ДОДАТОК ДО РОБОЧОЇ ПРОГРАМИ
МЕТОДИЧНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ КУРСУ:
Предметом вивчення є сучасні наукові уявлення про фундаментальні аспекти і молекулярно-генетичні особливості вірусів і бактерій; оперонну організацію бактеріального геному; молекулярні механізми роботи оперонів;модель оперона Жакоба і Моно; оперони, що індукуються і репресуються застосування позитивної і негативної регуляції роботи оперонів в біотехнології; реплікацію у бактерій; мутаційний процес у бактерій; мутації, спричинені УФ-опроміненням, N-метил-N’-нітро-N-нітрозогуанідином, застосування мутагенів в біотехнології; адапатаційна відповідь бактерій на вплив речовин, що алкілюють; принцип роботи Ada-регулону; генетичні процеси, що забезпечують стабільність геному бактерій; реплікативна і постреплікативна репарація, SOS-репарація, CRISPR-Cas імунітет бактерій; механізми відповіді бактерій на стрес; кон’югація у бактерій та картування генів, трансмісивні плазміни; молекулярно-генетичні механізми кон’югації (F-, F+, Hfr- клітини); картування: визначення, групи методів (фізичне та генетичне картування).
В рамках навчальної дисципліни розглядається молекулярна генетика вірусів та бактеріофагів; циклічні пермутації – виникнення, значення для вірусу/фагу, використання в біотехнології; молекулярна генетика помірних та вірулентних фагів; генетичні відмінності помірних та вірулентних фагів; процес фагової лізогенної конверсії; моронові гени; острови патогенності; формування патогенності у ентеротоксигенних штамів E. coli та Vibrio cholera.
В рамках дисципліни розглядаються сучасні уявлення про автономні генетичні елементи (АГЕ); класи АГЕ; транспозони, інсерційні елементи, генетичні касети, ретротранспозони.
ПРЕЗЕНТАЦІЯ КУРСУ (Переглянути/Завантажити)
Предметом вивчення навчальної дисципліни є ознайомлення студентів з сучасними науковими уявленнями про генну і генетичну інженерію, загальну характеристику геномів; позахромосомні генетичні елементи спадковості і мінливості, їх структурну організацію, класифікацію і генетичне значення; плазміди, епісоми, косміди, фазміди і фагеміди; вектори, які використовуються в генній інженерії (pBR322, pUC18, pUC19); способи, етапи і методи виділення і очищення сумарної і плазмідної ДНК; рестрикція-модифікація ДНК у клітинах, біологічне значення; ендонуклеази рестрикції, їх сучасна класифікація, рестрикційні профілі і рестрикційне картування у генно-інженерних дослідженнях; принцип методу електрофоретичного розділення; рестрикцію клонуючого сайта вектора, дефосфорилювання кінців лінійної молекули ДНК плазміди-вектора; фосфатази, рециркулярізація вектора та методи запобігання; бактерійну лужну фосфатазу (ВАР), її використання і отримання; лігування ДНК, використання Т4 ДНК лігази; трансформацію клітин E. coli плазмідною ДНК; клітини-реципієнти рекомбінантних ДНК, сконструйованих in vitro; природну і індуковану компетентність; «скринінг»- відбір генетично-модифікованих бактерій.
В рамках дисципліни розглядаються сучасні уявлення про ГМО, ставлення у суспільстві, перспективність і проблематику впровадження.
ПРЕЗЕНТАЦІЯ КУРСУ (Переглянути/Завантажити)
Курс складається з двох змістових модулів.
Перший модуль – Загальні питання фармацевтичної біотехнології. Студенти ознайомлюються з предметом та задачами фармакології т косметології, традиційними лікарськими засобами та біофармпрепаратами, шляхами створення лікарських засобів, фармакокінетикою та фармакодинамікою лікарських засобів, метаболізмом лікарських засобів, основами рецептології, з основними типами біофармпрепаратів, сучасними методами отримання та апаратурним оформленням процесів в біофармацевтиці.
Другий модуль –Окремі групи біопрепаратів. Студенти ознайомлюються з вакцинами та сироватковими препаратами, характеристикою різних вакцин, з моноклональними антитілами, цитокіновими та антицитокіновими біопрепаратами, біоінженерними інтерферонами, розчинними рецепторами до прозапальних цитокінів. Ознайомлюються з технологіями їх отримання.
ПРЕЗЕНТАЦІЯ КУРСУ (Переглянути/Завантажити)
Курс висвітлює сучасні підходи щодо використання процесу іммобілізації клітин та ферментів у біотехнології.
Необхідними базовими знаннями для опанування курсу «Іммобілізація клітин та ферментів» є знання з завершених курсів з мікробіології, молекулярної біології, генетики.
У теоретичній частині курсу розглядаються основні механізми, що лежать в основі процесу іммобілізації, фізико-хімічні процеси на поверхнях та границі розділу фаз, типи поверхонь для іммобілізації, механізми утворення біоплівок.
Під час прослуховування курсу студенти ознайомляться з методами іммобілізації ферментів, фізико-хімічними властивостями іммобілізованих ферментів, особливостями ферментативних реакцій на поверхнях, а також з особливостями матриць для іммобілізації ферментів.
Курс висвітлює приклади використання іммобілізованих бактеріальних клітин та клітин еукаріотів, основні переваги іммобілізованих клітинних та ферментних систем.
Отримані знання обговорюються у формі семінарів, заснованих на роботі з сучасною літературою та останніми надбаннями біотехнології.
ПРЕЗЕНТАЦІЯ КУРСУ (Переглянути/Завантажити)
БЛОК Б. СПЕЦІАЛІЗАЦІЯ БІОХІМІЯ
Мета: засвоїти основні біохімічні методи, що використовуються в біотехнологічних дослідженнях.
Завдання:
1. Вивчити загальні питання про біохімічну роль та метаболізм основних біоорганічних сполук в організмі біообєктів та у культуральному середовищі.
2. Засвоїти методи визначення основних біоорганічних сполук в біологічних зразках.
4. Засвоїти окремі методи моделювання біотехнологічного процесу та визначення основних біохімічних маркерів.
Акцент зроблений на вивченні теоретичних основ класичних та сучасних методів біохімії, які застосовуються при біотехнологічних дослідженнях.
У результаті вивчення навчальної дисципліни студент повинен знати:
- основні терміни, концепції, принципи, теорії і закони в галузі біотехнології наук і на межі предметних галузей;
- структурну організацію, властивості та шляхи перетворень біоорганічних сполук, принципів оцінки їх властивостей;
- основнi методи бiохiмiї та можливостi їх використання на різних етапах біотехнологічного виробництва
ПРЕЗЕНТАЦІЯ КУРСУ (Переглянути/Завантажити)
«Біохімія білка і нуклеїнових кислот» - це навчальна дисципліна, яка розглядає: структурні особливості білка та різних видів нуклеїнових кислот; участь даних молекул у функціонуванні клітини на молекулярному рівні; організацію та регуляцію функціонування хроматину, як спадкового матеріалу; сучасні уявлення щодо принципів побудови та згортання поліпептидного ланцюга з утворенням функціонально активної молекули протеїну; формування уявлення про структурні основи функціонування протеїнів різних типів та ін.
Розглянуто також методичні підходи до дослідження білків і нуклеїнових кислот та їх значення у фундаментальних та прикладних наукових напрямках біотехнології та медицині.
ПРЕЗЕНТАЦІЯ КУРСУ (Переглянути/Завантажити)
Мета полягає в вивченні теоретичних основ класичних та сучасних методів біохімії, які застосовуються при біотехнологічних дослідженнях.
Завдання:
1. Надати поглиблений опис класичних та сучасних біохімічних методів та визначити доцільність їх практичного використання в біотехнології.
2. На конкретних прикладах висвітлити ефективність використання класичних та сучасних біохімічних методів.
3. Визначити загальні логічні схеми проведення біохімічних досліджень з використанням класичних та сучасних біотехнологічних методів.
4. Висвітлити засоби інтерпретації результатів дослідження за використанням класичних та сучасних біохімічних методів.
У результаті вивчення навчальної дисципліни студент повинен знати:
- основні терміни, концепції, принципи, теорії і закони в галузі біотехнології наук і на межі предметних галузей;
- структурну організацію, властивості та шляхи перетворень біоорганічних сполук, принципів оцінки їх властивостей;
- основнi методи бiохiмiї та можливостi їх використання на різних етапах біотехнологічного виробництва ;
- мати уявлення про значення біохімії для біотехнології, медицини, сільського господарства, ветиринарії, промисловісті та для інших галузей науки і практики.
ПРЕЗЕНТАЦІЯ КУРСУ (Переглянути/Завантажити)
Мета дисципліни "Біохімічна токсикологія” полягає у формуванні у студентів знань про токсиканти, що формуються за функціонування біотехнологічного виробництва та про їхній вплив на оточуюче середовище і людину.
Завдання:
1.Вивчити механізми токсичної дії токсикантів.
2.Ознайомити з номенклатурою шкідливих для навколишнього середовища біологічних чинників.
3. Вивчити потенційно небезпечні шкідливі фактори біовиробництв
4.Вивчити розробки безпечного використання токсикантів у біотехнології, медицині, сільському господарстві тощо.
ПРЕЗЕНТАЦІЯ КУРСУ (Переглянути/Завантажити)
Курс вивчає механізми регуляції каталітичних процесів, які лежать в основі підтримання стаціонарного стану біологічних обєктів та забезпечують адаптацію організмів до чинників навколишнього середовища.
Згідно цього розглядаються питання, які пов'язані з загальними напрямками і закономірностями регуляції головних біохімічних циклів в нормі та в умовах метаболічних та екстремальних станів бообєкту. Вивчаються особливості корекції регуляторних структур біохімічних систем у фізіологічних умовах, в умовах змін навколишнього середовища та використання цих знань у біотехнології.
ПРЕЗЕНТАЦІЯ КУРСУ (Переглянути/Завантажити)
БЛОК В. СПЕЦІАЛІЗАЦІЯ ГЕНЕТИКА І МОЛЕКУЛЯРНА БІОЛОГІЯ
Спеціальний практикум з генетики та молекулярної біології в комплексі з іншими спеціальними дисциплінами має за мету підготувати випускника, який був би ерудований в питаннях, що мають відношення до майбутньої спеціальності, а саме: володіти знаннями, щодо методів молекулярно-біохімічного аналізу; розуміти основні методи та прийоми генетичного аналізу біологічних об'єктів.
Випускник повинен вміти поставити задачу досліджень та провести експеримент з метою вирішення поставленої задачі, має вміти працювати з науковою та навчальною літературою, а також набути інших вмінь та навичок.
Завдання курсу:
- надати студенту можливості оволодіти сучасними методами генетичного аналізу, а саме: гібридологічними, цитогенетичними, біохімічними та молекулярно-біологічними;
- отримати суму теоретичних та практичних навиків, що необхідні для формування грамотного спеціаліста-біотехнолога.
ПРЕЗЕНТАЦІЯ КУРСУ (Переглянути/Завантажити)
Основною метою викладання курсу “Основи генетичного та молекулярно-генетичного аналізів” є поглиблене вивчення можливостей генетичного та молекулярно-генетичного аналізів, необхідних для розробки завдань біотехнології, генетики, селекції, медицини, систематики, генної інженерії, навчання студентів теоретичним і практичним положенням з розробки молекулярних маркерів та їх використанню у біотехнологічних, генетико-селекційних дослідженнях, медицині, судовій практиці з урахуванням останніх досягнень світової науки.
Основними завданнями дисципліни є: розуміння основних закономірностей спадковості і мінливості організмів в залежності від їх еволюційної розвиненості (прокаріоти, еукаріоти); формування навиків проведення генетичного аналізу на модельних генетичних об’єктах; оволодіння методами класичного генетичного аналізу і знаннями про закономірності успадковування ознак; формування уявлення про використання молекулярних маркерів у генетико-селекційних дослідженнях при картуванні геномів, маркуванні індивідуальних генів, класифікації організмів, ідентифікації генотипів та ін.; ознайомлення студентів з використанням ДНК-технологій для вирішення окремих медико-біологічних і правових питань з ідентифікації особистості, встановлення біологічного материнства та батьківства, діагностики інфекційних і спадкових захворювань
Унаслідок вивчення курсу студенти повинні вміти:
- розуміти основні принципи спадковості і мінливості, фактори, що на них впливають, а також методичні підходи до вивчення успадковування ознак;
- розуміти принципи застосування різних типів молекулярних маркерів для визначення генетичного поліморфізму.
- планувати та проводити схрещування, аналізувати нащадків і на підставі одержаних результатів робити висновки щодо генетичного контролю ознак і закономірностей їх успадковування;
- підбирати ефективні молекулярні маркери для диференціації та ідентифікації генотипів, проведення молекулярно-генетичної дактилоскопії, визначення алелів певних генів.
ПРЕЗЕНТАЦІЯ КУРСУ (Переглянути/Завантажити)
Викладач Доц. Білоконь С.В.
Тип - Дисципліна вільного вибору
Мета: вивчення закономірностей мінливості організмів, основних механізмів фіксації мутацій, методів визначення останніх та їх ролі в еволюційному процесіта селекції біотехнологічних обєктів.
Результом вивчення курсу «Проблеми мутагенезу» є формування у студентів уявлення про механізми виникнення мутацій, методи обліку мутацій за допомогою про- і еукаріот.
У результаті вивчення даного курсу студент повинен
Знати: типи мутацій і їх роль в еволюції та селекції; кількісні критерії оцінки наслідків мутагенезу; фактори, що впливають на генетичні структури організмів; механізми біотрансформації ксенобіотиків; характеристику тест-систем, що застосовуються в генетичному моніторингу
Вміти: розробляти, обґрунтовувати та застосовувати методи та засоби захисту людини та навколишнього середовища від небезпечних факторів техногенного та біологічного походження; володіти тест-системами для прогностичної оцінки дії різних мутагенів, проводити генетичний моніторинг мутагенності навколишнього середовища.
ПРЕЗЕНТАЦІЯ КУРСУ (Переглянути/Завантажити)
Мета курсу - дати студентам знання про молекулярною організацією генів, які контролюють продукцію клітин імунної відповіді та методами їх досліджень, онтогенезом імунної системи людини та проблемами, пов'язаними з із різними типами захворювань імунної системи з метою розробки імунобіотехнологічних препаратів.
Завданнями курсу є:
1. Сформувати у студентів поняття про відмінності імунітету тварин, а також про особливості його генетичного контролю.
2. Розглянути спеціальні методи, що використовуються у досліджені імунітету.
3. Детально вивчити генетичну детермінацію реакцій специфічного імунітету та будови головного комплексу гістосумісності, а також пов’язані з цим порушення.
4. Розглянути сучасні досягнення імуногенетики і майбутні перспективи досліджень у цієї галузі.
5. Сформувати у студентів навички синтетичного осмислення раніше вивченого матеріалу і застосування загально-теоретичних і оглядових дисциплін для вирішення прикладних проблем імуногенетики.
Курс складає 3 кредити за системою ECTS
ПРЕЗЕНТАЦІЯ КУРСУ (Переглянути/Завантажити)
Дисципліна вільного вибору
Викладачі:
- Задерей Н. С., доцент кафедри генетики та молекулярної біології;
- Білоконь С. В., доцент кафедри генетики та молекулярної біології.
На вивчення дисципліни відводиться 90 годин, що становить 3 кредити ЄКТС.
Форма підсумкового контролю: залік.
Екологічна генетика – це область знань, що досліджує взаємовплив генетичних процесів і екологічних відносин.
Фармакогенетика – наука, що вивчає генетично детерміновані реакції людини на лікарські препарати, у тому числі парадоксальні або нестандартні реакції організму.
Метою засвоєння дисципліни «Екологічна генетика та фармакогенетика» є набуття у студентів знань щодо дії факторів зовнішнього середовища на генетичний апарат живих організмів, генетичних аспектів метаболізму ліків в організмі людини та існування різних фармакогенетичних феноменів.
Завданнями дисципліни є вивчення молекулярних механізмів дії факторів зовнішнього середовища на генетичний апарат живих організмів, формування уявлень про дію забрудників довкілля на генетичні структури і процеси; вивчення методів виявлення і оцінки мутагенів в природному середовищі. А також набуття студентами знань щодо генетичних аспектів метаболізму ліків в організмі людини та існування різних фармакогенетичних феноменів.
ПРЕЗЕНТАЦІЯ КУРСУ (Переглянути/Завантажити)